Функціональна кардіодіагностика

Функціональна кардіодіагностика є методом оцінки функціонального стану серця під час фізичного навантаження або в умовах медикаментозного впливу. Проведення цього дослідження передбачає попередню підготовку пацієнта, включаючи вимоги щодо харчування та заборону прийому певних препаратів.

Під час функціональної кардіодіагностики пацієнт зазнає фізичного навантаження на біговій доріжці або велоергометрі, або отримує медикаментозний стимул, спрямований на активацію серцево-судинної системи.

Під час проведення дослідження реєструються такі показники, як серцевий ритм, артеріальний тиск, частота пульсу, електрокардіографічні дані та інші параметри, які служать для оцінки реакції серця на фізичне або медикаментозне навантаження.

Результати функціональної кардіодіагностики піддаються подальшому медичному аналізу з метою виявлення можливих патологічних змін у функціонуванні серцево-судинної системи та формування відповідного плану лікування та моніторингу стану пацієнта.

Основні етапи функціональної кардіодіагностики включають:

1. Підготовка до дослідження: пацієнт повинен бути підготовлений до функціонального навантаження, що може включати в себе відмову від їжі та напоїв протягом певного періоду часу перед тестом.
2. Виконання фізичного навантаження або адміністрування медикаментів: під час функціональної кардіодіагностики пацієнт може проводити фізичні вправи на біговій доріжці або велоергометрі, або ж отримувати медикаментозне навантаження за допомогою спеціальних препаратів, що стимулюють серцеву діяльність.
3. Реєстрація показників: під час навантаження або адміністрування препаратів проводиться реєстрація показників, таких як серцевий ритм, артеріальний тиск, кількість пульсацій, ЕКГ (електрокардіограма) та інші показники.
4. Аналіз результатів: Отримані дані аналізуються лікарем, який визначає реакцію серця на навантаження або медикаментозну стимуляцію, оцінює функціональний стан серцево-судинної системи та виявляє можливі аномалії.